м. Костопіль, РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ, 35000

 


Історичні джерела засвідчують, що Костопіль виник на місці колишнього поселення Остальці. Так, у подимному реєстрі за 1648 - 1658 pp. згадуються Великі та Малі Остальці - села, які належали великим українським магнатам князям Заславським, котрі з переходом до католицтва почали займати на початку 17 століття керівні посади в Речі Посполитій. Дочка князя Януша Острозького Єфросинія стала дружиною Олександра Заславського, внаслідок чого маєток Острозьких переходить до рук Заславських. А один із них - Владислав-Домінік - згодом навіть брав участь у битві під Пилявцями, де військо польського короля Яна-Казимира було вщент розгромлене в 1648 році селянсько-козацькою армією гетьмана Богдана Хмельницького.

 

У журналі «Волынские епархиальные ведомости», що виходив упродовж півстоліття за часів царського самодержавства, знаходимо такі повідомлення: князь Януш Сангушко, спадкоємець Острозьких, маршалок надвірний Великого князівства Литовського, в 1753 році, згідно положень так званої «Колбушівської трансакції» (угоди), роздав свої володіння представникам династії Любомирських-Сангушків. Значна кількість населених пунктів дісталася «підстолію» Великого князівства Литовського Юзефу Любомирському, зокрема, такі: містечко Степань, села - Злазне, Збуж, Золотолин, Бечаль, Комарівка, Пісків, Перемінка, Постійне, Рокитне, Яполоть, а також Малі та Великі Остальці.


Звідки ж походить назва Остальці? Від старожилів с.Головин дізнаємося, що околицю їхнього села називають Остальчики, тобто останні хати околиці. З історичної літератури довідуємось про такі події. Коли турецькі і татарські нападники наближалися до тих чи інших населених пунктів, жителі тікали і ховалися в надійніших місцях. Щоб уникнути мародерства, залишали охорону - останців. Можливо, від слів «Остальчики» чи «останці» і походить назва села Остальці.


Як сказано в «Географическо-статистическом словаре Российской империи», наше місто було засноване за привілеєм останнього польського короля Станіслава-Августа Понятовського 14 листопада 1783 року на прохання його власника Леонарда Ворцеля, котрий володів багатьма селами Степанського ключа (ключем називали кілька фільварків, що мали єдине управління). Ворцель вирішив Остальці перейменувати на Костопіль (у деяких документах значилося: Костополь).

 

Є різні версії про походження назви. Про це не раз писалося. Але остаточна етимологія не з'ясована.
Костопіль кінця 18 століття - невелике поселення із тридцятьма
дворами (1798 p.). Усього в Костопільському маєтку проживало 248 осіб (4 шляхтичі, 36 міщан, 172 кріпаки і 36 вільних людей). Костопіль поступово набував статусу міста. Отримавши магдебурзьке право, його власник привіз кріпаків, запросив євреїв, які займалися торгівлею, побудував кілька трактирів, заїжджий двір і почав влаштовувати ярмарки. Сам переважно мешкав у Санкт-Петербурзі.


У Степані родина Ворцелів мала свій палац неподалік надгоринського валу. Він не зберігся. Залишився тільки напівзруйнований склеп - захоронення, на фасадній стороні якого встановлена меморіальна дошка з написами польською та українською мовами: «Залишки гробниці Ворцелів. Половина 19 століття. На старому римо-католицькому кладовищі в Степані».Стислі відомості про сім'ю графів знаходимо в «Энциклопедическом словаре», виданому в Санкт-Петербурзі 1892 року за редакцією Ефрона і Брокгауза: «Ворцель - польсько-російський дворянський рід, герба Дуб, нині російський підданий. Його основоположник Андрій В., німецький єврей, поселився наприкінці 17 століття у Польщі, хрестився і дістав дворянський титул.

 


 

 

 

 

 


Костопільська влада. Головні новини сьогодення. Зустрічи, урочисті події.

Категорії


5